Karina, 26 years old

ENGLISH

Karina, 26 years old, and daughter Masha, 6 years old. The family was evacuated.

Route: Nova Kakhovka, Ukraine – Crimea (temporarily occupied territory) – Russia – Georgia – Turkey – Germany – Zagreb, Croatia. 6922 km from home

Karina: “My husband and I lived in the city of Nova Kakhovka, in the Kherson region. He is a highly paid engineer working at wind farms.

Masha: “I had a best friend, Ksyusha, now we are far away. Sometimes we talk on the phone.”

Karina: “On February 23, my friend (Ksyusha’s mother) and I made a cake to order, and they stayed with us for the night. My husband was on a business trip to Zaporizhzhia (251 kilometres). At 5 in the morning, we woke up to the sound of fireworks, but then we realized they were bomb explosions. I immediately called my husband and he got home 30 minutes before the occupation of our city.

We spent the next 7 days in the basement, which we practically did not leave, because the bombing was non-stop. Then we got used to it, went up to the apartment, and lived in it for another 2 months.

We tried to go to free Ukraine several times. The first time, the Russian military did not let us out. The last time, we managed to get to Crimea. Everyone is interrogated and checked at the borders. They connect phones to their system and can view everything, even what you have deleted. My friend had everything from the past year restored to her phone. If they find something (like a pro-Ukrainian position), the person is returned or captured. It was very scary that we might not be released, or that they might put a stamp banning us from entering Russia—then we would be stuck in occupied territory. I waited for my husband being interrogated for 3 hours. After crossing the border, we went through Russia to Georgia, and then flew to Zagreb.

Our friends were evacuated to Zagreb and we came to them.

When the war is over, we want to go home.

Because of the evacuation, the daughter has become very withdrawn. The language barrier prevents her from communicating with children on the playground, and they move away from her. Now we work a lot and it has had a great effect on her psychological state.”

It was 169 kilometres to the border with free Ukraine.

*The texts were edited by the English language editor

UKRAINIAN

Карина 26 років та донька Маша, 6 років. Евакуювалися сім’єю.

Шлях: Україна, Нова Каховка-Крим (тимчасово окупована територія)-Росія-Грузія-Туреччина-Німеччина-Хорватія, Загреб. 6922 км

Карина: “Ми з чоловіком жили у місті Нова Каховка, Херсонська область. Чоловік високооплачуваний інженер на вітряних станціях.

Маша: “У мене була найкраща подружка Ксюша, зараз ми далеко. Іноді ми спілкуемось по телефону.”

Каріна: “23 лютого ми з подругою (мамою Ксюші) готували торт на замовлення, на ніч вони залишилися у нас. Мій чоловік був у відрядженні у Запоріжжі (251 кілометр). О 5-й ранку ми прокинулися від звуків салютів, але потім зрозуміли, що це вибухи бомб. Я одразу зателефонувала до чоловіка і за 30 хвилин до окупації нашого міста він приїхав додому.

 Наступні 7 днів ми провели у підвалі, з якого практично не виходили, бо бомбили без зупинки. Потім ми звикли, піднялися у квартиру та прожили в ній ще 2 місяці.

Ми намагалися виїхати кілька разів до України. Вперше нас не випускали російські військові. Востаннє нам удалося виїхати до Криму. На кордонах усіх допитують та перевіряють. Вони підключають телефони до своєї системи і можуть переглянути все, навіть те, що ви видалили. Моїй знайомій відновили все за рік в телефоні.

Якщо щось знаходять (проукраїнська позиція), то повертають назад чи забирають у полон. Було дуже страшно, що нас можуть не випустити чи поставлять штамп про заборону на в’їзд до Росії і тоді ми застрягнемо на окупованій території. Я чекала на свого чоловіка з допиту 3 години. Після кордону ми поїхали через Росію до Грузії, а далі літаками добиралися до Загреба.

У Загреб евакуювалися наші друзі і ми приїхали до них.

Коли закінчиться війна, ми хочемо повернутися додому.

Через евакуацію донька стала дуже замкненою, мовний бар’єр заважає спілкуватися з дітьми на майданчику, вони від неї відходять. Зараз ми багато працюємо і це дуже впливає на її психологічний стан. “

До кордону із вільною Україною було 169 кілометрів.