Hanna, 38 years old

ENGLISH

Hanna, 38 years old, evacuated with three children (Eugenia, 12 years old, Alexandr, 11 years old, Ilia, 8 years old) and her husband Alex, 39 years old.  

Route: Kyiv region, Ukraine – Jelsa, Croatia. 2733 km from home

“On February 23, we had a normal day. I was at work, and that day I had the feeling that I needed to take all my things from work. In the evening, we had dinner and went to bed. And at 6 o’clock in the morning, my husband’s sister called. She worked in the SBU and said that the war had begun. She said to take the car and go. Our house was not far from Buchi.

My dad works in the subway and is responsible for all the equipment used during the war. That morning, he was urgently called to work.”

Zhenya: (daughter)

“I woke up to my mom and dad packing things. We saw long queues at gas stations while we were driving to the Zhytomyr region. There was a moment when we stopped at a store to buy groceries, and then a rocket fell not far from us. There was a very loud roar and whistling. Then I understood that the war had begun.”

Hanna:

“When it happened, I started to panic, the kids were screaming.”

Zhenya: (daughter)

“Andrii (a friend from Croatia) called us every day and offered help in Croatia. Our parents doubted that dad would be released.”

Hanna:

 “If he had not been released, we would not have left without him.

We got into the car and were supposed to drive through Poland. But our car broke down.”

Zhenya: (daughter)

“It was a sign, because they fired at cars on that route that day.

Andrii, our friend, called us again and told us to come.

We crossed the border with dad and went to Zagreb. Andrii met us there and brought us to Jelsa.”

Hanna:

“We were shocked by how open the Croats were.

We crossed the border quite easily, even though we did not have international passports. The children only had birth certificates.”

*The texts were edited by the English language editor

UKRAINIAN

Ганна, 38 років, евакуювалася з трьома дітьми( Женя, 12 років,Саша,  11 років, Ілья 8 років)  та чоловіком Олексіем, 39 років. 

Шлях: Київська область, Україна-Хорватія, Єлса. Всього 2733 км від дому

“23 лютого у нас був звичайний день – я була на роботі, того дня у мене було відчуття, що потрібно забрати всі мої речі та техніку з роботи. Увечері ми повечеряли і лягли спати. А о 6-й ранку зателефонувала сестра чоловіка, вона працювала в СБУ і сказала, що почалася війна. Вона сказала брати машину та їхати.Наш будинок був недалеко від Бучі.

Тато у мене працює у метро та відповідає за всю техніку, яка використовується під час війни. Того ранку його терміново викликали на роботу.”

Женя: (дочка)

“Я прокинулася від того, що мама з татом збирали речі. Ми бачили великі черги на заправках, доки їхали до Житомирської області. Був момент, коли ми зупинилися біля магазину, щоб купити продукти, і тоді недалеко від нас впала ракета. Був дуже гучний гомін і свист. Тоді я зрозуміла, що почалася війна.”

Ганна:

“Коли це сталося, я почала панікувати, діти кричали.”

Женя: (дочка)

“Щодня нам дзвонив Андрій (друг із Хорватії) та пропонував допомогу у Хорватії. Батьки сумнівалися, що тата не випустять.”

Ганна:

 “Якби чоловіка не випустили, ми не поїхали б без нього.

Ми сіли в машину і мали їхати через Польщу. Але наша машина зламалася.”

Женя: (дочка)

 “Це був знак, тому що того дня обстрілювали машини на трасі.

Нам зателефонував знову хлопець Андрій і сказав, щоб ми приїжджали.

Ми пройшли кордон разом з татом і поїхали до Загреба, Андрій нас зустрів і привіз до Єлси.”

Ганна:

“Ми були шоковані тим, наскільки хорвати виявилися відкритими.

ми пройшли кордон досить легко, хоча в нас не було закордонних паспортів, у дітей були лише свідоцтва про народження.”